Колись, а це був початок 1997 року, коли думки як і нині поринали в прірву турбот цього життя, задумувався над тим, що твориться навколо. Свої думки виклав у вірш і направив в газету, яку постійно читав. але кому потрібні думки когось з глибинки. Адже краще розповісти про проблеми, що висуває свій народний депутат. А їх проблеми, і ми впевнились в цьому, як більше прихватизувати, щоб хватило і дітям, і внукам. І немає різниці до якої партії чи блоку цей депутат відноситься. І немає різниці в тому, що вони кажуть нам, як немає різниці в тому, що вони домагаються насправді.
і горе нам, нерозумним, сірим, що ми продовжуємо вірити в їх обіцянки... як кажуть, обіцянки - цяцянки дурневі радість... і хоч ми і вважаємо себе розумними, та щодня переймаємось тим, що вносять нам у вуші спритні ділки від політики.
Переглядів:
358
|
Додав:
hermez
|
Дата:
20.10.2009
|
