Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!
10:06 Лінивий холодний ранок | |
*** Лінивий холодний світанок, Сирість обсіла навколо, Але я знову встану, Душі знов заграю соло. Ще тихо в ліжках сопуть діти, Ще сірість надворі й тиша, А хочеться миру і світла… Та сирістю ранок дише. Ізнову в душі зашкребочуть Думки мої з самого ранку, Так ніби давнє пророцтво Відкриє злегенька фіранку. Так ніби відкриє таємне, Частину закритого світу, Але надворі ще темно… І хочеться миру і світла. 07.12.2007р.
*** Осіннім листям стелиться дорога. Її початок де? А де кінець? Початок йде від отчого порога Сюди – в кладовище людських сердець. Початок там, де ліс, ріка і поле, А тут – всьому логічний є кінець. Немає душам нашим волі. Їх поглинає Туровець. Не знаю, що магнітом сюди тягне, Ця невідомість, непізнанність місць, Любов до тиші, неземне кохання Чи десь з під неба ждем благую вість. Що тут? Безкарність дій, брехні і злоби, Образ, погроз, нещирості людей… Чому стають подібні до худоби І камінь за душею для гостей. Чому болото це до себе манить? Чому калічить душі повсякчас? Коли ж тут правда з небуття постане? Коли її вже прийде сюди час? Коли розкриються як книги щирі душі, Коли навчаться інших розуміти? Коли бур'ян брехні вже не заглушить Людської щирості бажання вічно жити? 01.10.2009р. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0 |
Форма входу |
|---|
Пошук |
|---|
Календар |
|---|
Друзі сайту |
|---|
