Жінка, кохана, дружина, матір… Ми кохаємо їх, складаємо для них вірші, пісні, оспівуємо їх красу… А чи все насправді так як здається?
Ізранку ніби віл, надвечір як куниця…
А ти хотів, скажи мені, щоб на такій жениться?
Візьмем звичайний день…Ніч крила опустила.
І просинається вона… Твоя кохана, мила.
Картина, я скажу, не дуже після ночі…
Переглядів:
372
|
Додав:
hermez
|
Дата:
08.03.2010
|