Один з моїх знайомих якось сказав:"…совість у мене чиста. Я нею просто не користуюсь"…

Я кожен день між людей. І мене дивує, що таких людей як мій знайомий в принципі дуже багато.

Тоді не є дивним, чому країна стала настільки корумпованою, чому влада не є слугами народу, а робить з свого народу холопів, рабів.

Тому і не є дивним, що національна свідомість у нас пробуджується лише тепер. Скоріше ні. Не пробуджується. Народжується. В страшних муках, в відчутті того, що нас весь цей час обкрадали, обманювали, принижували, а ми терпіли і мовчали.

І мовчать більшість і тепер. Чому? Тому, що державна машина як була, так і залишилась.

Залишились на місцях всі учасники корупційних схем як на рівні адміністрацій, прокуратур, міліції, так і в органах місцевого самоврядування – в сільських радах.

До мене дзвонять: "Олег! Давай щось роби. Скільки можуть керувати в селі Любченки та Козюченки?"

Поясню. Любченки – це нині діючий Туровецький сільський голова Любченко Галина Іванівна та її чоловік – Любченко Станіслав Андрійович, який крім посади сторожа дитячого садка( якого фактично не існує), займає всі мислимі і немислимі посади в сільській раді (голови житлової комісії, депутата сільської ради і т.п.).

Козюченки. Мається на увазі невістка сільського голови Катерина( займає посаду няні неіснуючого дитячого садка) та її сестри Людмила та Оксана. Всі є депутатами сільської ради.

 А додати до цього списку кума Віктора Михайловича, подруг та друзів сім’ї…

Складується нерадісна картина.

Не село, а якесь болото.

Ви спитаєте: "Чому Ви в"їлись на людей? Що вони такого поганого зробили"…

"Та нічого, - скажу я Вам. – Взагалі нічого, щоб село жило і процвітало. Зате собі зробили все, що потрібно."

Януковичі в мініатюрі. За роки свого правління сільський голова Любченко завдяки своїм схемам з продажу піску, землі і т.п. не тільки змогла наростити свій достаток ( придбати новий автомобіль з салону, добудувати літню кухню, зробити ремонт власного будинку і т.п.), але, використовуючи посаду, відмазати від кримінальної відповідальності чоловіка Станіслава за крадіжку в особливо великих розмірах (більше ста тисяч гривень) в ТОВ "Буймир – Агропродукт", сина Андрія – від примінення вогнепальної зброї в громадських місцях, сина Сергія – від наїзду на пішохода…

Ви скажете: "А чому Ви не звертались в міліцію та прокуратуру".

Звертався. Але в нас спрацьовувало правило бумеранга. Утиски чинились на того, хто звертався. Я це відчув на своїй шкурі.

Люди це бачили, але мовчали. Мовчать вони і нині, хоча деякі ждуть, а що буде далі.

Чи напише Ярмола знову про ті порушення, що є в селі, чи доб"ється правди?

Чи знову на нього відкриють кримінальну справу, а може знову підпалять як в 2011 році?

Але я думаю про інше.

Де ті зміни у владі, про які нам розповідають щодня?

Чому не піднімуться до розгляду ті скарги на дії органів влади? Адже скільки можна писати повторно?

Сьогодні Туровецького сільського голову можна притягнути до відповідальності навіть за зневагу до державної символіки.

Ви подивіться на прапор України, що висить на Туровецькій сільській раді Житомирського району Житомирської області.

Древко вистругане з якоїсь незрозумілої кривої деревини. Здається що полотно причеплене до змії, що звивається.

І це при тому, що сільська рада має п'ять сіл, які прилягають до лісів, і в кожному селі як не одна, то дві пилорами…

Що можна ще сказати?

Думаю, судіть самі.