Земля настільки суха, що блискавка, що вдаряє в неї, вигинається…

Так, надворі справжня осіння гроза, з громом і блискавками. Добре, що хоч немає пронизливого вітру. Але і те, що бачимо, вражає своєю нелюдською несамовитістю. Ось знову блискавка вдарила в землю. Небо засвітилось синювато – сірим світлом. Слід за цим загриміло. Причому загриміло десь поряд і з такою силою, що стало моторошно.

Люди на зупинці сховались в будку, чекаючи автобуса.

 Згадалось як років так з сім депутати сільської ради прийняли рішення знести автобусну зупинку, що на балансі сільської ради.

Чому?

Нібито своїм напівзруйнованим станом принижувала їх гідність. І жоден не сказав про те, що її можна по ремонтувати,  адже лише вона може захистити від негоди в центрі села.

Рішення ухвалили і всі залишились задоволені.

Ну що за людина цей Ярмола. І тут йому не йметься. Вмовив сільського голову все ж таки відремонтувати зупинку. Голова відповіла, що коштів в неї на ремонт немає. Дійсно, з тими коштами, що вона оперувала жоден будівельник не погодився б щось розпочинати робити…

На голому ентузіазмі, але зупинка стоїть, захищає людей від негоди. Уже і не згадають рішення славетних депутатів, і хто переробив цю зупинку. Добре – воно завжди швидко забувається…

Особливо тепер.

 Хто згадає, що доброго зробили для держави той же Ющенко, Тимошенко чи, наприклад, Кучма. Та це наша історія, те з чим ми живемо…

І поливаються болотом тих, що намагались щось зробити і зробили. Газ дорогий – винуваті помаранчеві. І ніхто не згадає, що ціна зросла після добре замовчуваних харківських угод. А обіцялось зниження ціни на газ. І хто не дотримав слова – вже забули…

Та хіба тільки це… Не подумайте, що я захищаю помаранчевих. Так, я підтримував і підтримую багато з того, що вони несуть людям – віру в Україну, намагання її економічного та культурного розвитку.

 Але як і в любої влади в них було загравання перед народом. Щоб пройти на чергових виборах пані Тимошенко підписала указ, яким заборонялись перевірки органів місцевого самоврядування, крім як за заявами громадян. Але хто на цей пункт указу звертав увагу. "Ми не можемо Вам допомогти, тому що не маємо права"…  Чому? Ніхто не пояснював.

 І робили сільські голови під цю марку, що хотіли… І те, що інакше як криміналом не назвеш, мовчки покривалось правоохоронними органами, втім як і нині. Хоча нині, якщо ти не вигідний владі – тобі найдуть статтю, щоб посадити. І ніхто не гляне, що влада робить такі ж злочинні дії…

Коротше, мовчіть. Ви багато вже знаєте.

І залишилось ще прийняти кримінальну відповідальність за наклеп… і сидіти Вам довго і нудно…

Мовчи глуха – менше гріха.

А надворі гримить…ніби свариться Бозя на нашу нерозсудливість, нерозумність. Ніби говорить: "Задумайтесь нам своїми вчинками. Любіть одне одного як самих себе…"

Але хто це зрозуміє?..

02.10.2012