| Весь розвиток людства так чи інакше пов'язаний з гнобленням, приниженням одного іншим, слабшого сильнішим, бідного багатим. Це стало таким невід"ємним атрибутом людського суспільства, що ні радянська влада, яка пропагувала розвинутий соціалізм, комунізм не змогли викорінити це з людських почуттів, відносин між людьми. Та, і як вона могла це викорінити коли з перших років радянської влади була введена диктатура пролетаріату. А що таке диктатура всі ви знаєте і розумієте. Це насилля одного над іншим. При радянській владі воно розпочиналось з насилля міського пролетарія над сільським жителем. Згадайте славнозвісні слова з відомого фільму "Чапаєв": "Белые приходят – грабят, красные приходят – грабят… Куда бедному крестьянину податься?.." Нині диктатура набрала ще більших обертів. Це диктатура чиновників, бюрократів. Куди не поткнись, ти розумієш, що "…без бумажки – ты букашка, а с бумажкой – человек…" А щоб була у тебе потрібна бумажка… О! Ти дізнаєшся тоді, що таке ця бюрократична машина, тоді тобі стануть більш зрозумілими слова наглість, недоброзичливість, непорядність, корупція, шантаж і т.п. А якщо ти попробуєш боротись проти цієї системи, то пізнаєш на собі і щедру руку правоохоронних органів, які покриваючи дії того чи іншого чиновника, наглядно покажуть вам як не варто зачіпати злагоджену систему насилля. Вони покажуть вам це насилля на практиці. У більшості після цього взагалі відпадає бажання заходити в будь – які державні установи. Рівень диктатури в нинішній державі досяг такого рівня, що чиновники вже не можуть поділити між собою сфери впливу. Розпочинаються кланові війни. На різних рівнях влади вони проходять по різному. Не став виключенням в цьому і Житомирський район. Те, що відбулося 09 листопада 2009 року в Житомирській районній раді (мордобій між головою ради Крутієм С.Г. та редактором районної газети Івановським В.В.) лише підтверджує мої слова. Мені, сторонньому спостерігачу, відомо чим займаються ці дві особистості. Свого часу звертався до одного і до іншого по справах сім"ї. А тому на ділі впевнився, що вирішують вони на власних посадах лише свої корисливі інтереси, захищають лише тих, хто їм вигідний. А тому конфлікт, що виник між ними такий же передбачуваний як і вся наша бюрократична машина в цілому… Дивишся на все, що відбувається і думаєш: "… Куда бедному крестьянину податься?.." 20.11.2009р.
|
