Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи
Коротко по дружбу
Сніг з кожним днем втрачає свою привабливість. Він ущільнюється, стає грязно – сірим. В ньому немає ні легкості, ні яскравості. Те, що здавалось раніше чистим і ніжним нині стає холодним та непривітним…
Так і люди…
Часом, задивившись на людину, думаєш, що варто було б з нею поспілкуватись. В спілкуванні з дійсно мудрою людиною відчуваєш незриму силу людської привабливості, яку не сховає ні зовнішність, ні характеристики сторонніх людей.
Людська мудрість – це повага до інших людей, намагання зрозуміти їх вчинки, думки, тривоги та смуток, уміння направити їх невимушено в русло довіри. Це ненав'язливі думки про спосіб жити, про людську мораль.
Чи може бути мудрою людина, яка не цінує своїх рідних та близьких, друзів, не поважає інших людей?
Відносься до людей так, як хотів би щоб відносились до тебе. Так пише Біблія, книга з книг, джерело мудрості.
Але хто з нас живе за цим правилом? Хто сприймає навколишніх такими які вони є, поважаючи в них людину?
Завжди згадую слова моєї вчительки, мудрого педагога Ганни Миколаївни Вербівської. Будучи головою партійного осередку школи, вона, між іншим, не ідеалізувала інших людей, в тому числі і керівників партії.
 Вона вчила мудрості. З її слів я пізнав, що ідеальних людей немає, що в кожній самій на перший погляд добрій та порядній людині є щось, про що не варто згадувати, щось, що сама людина не хотіла б висвітлювати. Але немає людей зовсім пропащих. І якою б не була в житті людина ми повинні знайти в людині те зерно людськості, гідності, доброти, щоб зробити цю людину кращою, щоб оцінюючи своє життя… "не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы…"
Про людину, її призначення в житті говориться багато, але я хотів би повернутись до іншої теми, яка хоч і має з цією багато спільного, але і має певні відмінності.
Це тема друзів.
 Пам'ятаєте в Е. Асадова:
Если друг твой в словесном споре
Мог обиду тебе нанести,
Это горько, но это не горе,
 Ты потом ему все же прости.
 
 В жизни всякое может случиться,
И коль дружба у вас крепка,
Из-за глупого пустяка
Ты не дай ей зазря разбиться.
 
Если ты с любимою в ссоре,
А тоска по ней горяча,
 Это тоже еще не горе,
Не спеши, не руби с плеча.
 
 Пусть не ты явился причиной
Той размолвки и резких слов,
 Встань над ссорою, будь мужчиной!
Это все же твоя любовь!
 
В жизни всякое может случиться,
И коль ваша любовь крепка,
 Из-за глупого пустяка
Ты не должен ей дать разбиться.
 
 И чтоб после себя не корить
В том, что сделал кому-то больно,
 Лучше добрым на свете быть,
Злого в мире и так довольно.
 
 Но в одном лишь не отступай,
 На разрыв иди, на разлуку,
Только подлости не прощай
 И предательства не прощай
Никому: ни любимой, ни другу!
 
Що таке дружба?
Чим поєднує вона людей?
Спільними інтересами? Подібним способом життя і мислення? Чи можливо самопожертвою заради свого друга, товариша?
 Так, це останнє виділяє друзів серед знайомих.
Але запитаю: чи може бути дружба важливішою за повагу до своїх батьків?
Думаю, ніколи. Шануй батьків своїх і продовжаться дні твої на землі. Так пише Біблія.
Так. Батьків на відміну від друзів не обирають. Практика показує, що часто з зовсім ніби пропащих сімей виходять гідні, освічені, культурні люди, а з сімей ніби зовсім благополучних – люди, які своїми безглуздими вчинками принижують людську гідність, які не тільки не поважають навколишніх, а й своїх батьків…
Чому?
 І ніби сама по собі напрошується відповідь… Друзі.
Чомусь в більшості випадків друзі – це не ті, хто підтримає в скрутну хвилину, допоможе направити на істинну путь.
В основному – це гуляки, часто собутильники.
Хіба можна назвати другом людину, яка не поважає своїх батьків і навчає цьому навколишніх, може піти з дому, а ще гірше підняти на батьків руку? Хіба дійсний друг скаже пропускати заняття в школі чи в іншому навчальному закладі, прогулювати роботу?
 Хіба спільні гулянки, розваги можливо назвати дружбою?
Дружба – це вище, чистіше. Це те, що робить людину духовно багатою, а не дозволяє людині скочуватись на саме дно суспільства…
 І хто скаже, що я неправий?...
 
 А надворі вже весна. Сніг тане, відкриваючи землю назустріч теплу і світлу. І кожна людська душа прагне спокою, світла, доброти. Так прагніть цього і воно буде з Вами…
 03.03.2010р.
Категорія: Мои статьи | Додав: hermez (03.03.2010)
Переглядів: 461 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вітаю Вас Гість