Коли хочеш нажити ворога – зроби комусь добро і, пізніше, нагадай йому, що ти допоміг в чомусь, або позич гроші і, не дочекавшись коли тобі повернуть, нагадай про борг.

Успіх Вам гарантовано. Вважайте, що в списку Ваших недоброзичливців прибуло.

Запам'ятайте, що краще подарувати людині вудочку, аніж готову рибу.

Краще дати насіння на посадку та проконтролювати чи дійсно посаджено те, що дано, чи обробляється ділянка, чим допомагати хронічним ледарям продуктами харчування.

Недарма говорять, що "…благими намерениями вымощена дорога в ад…"

Не давайте там де можна допомогти словом, порадою. І нехай Ваша інтуїція допоможе вибрати слушний момент для допомоги. Причому, зробіть це так, щоб людина не відчула себе приниженою, щоб вона знала те, що робиться - їй на добро,  на успіх, на життя…

Будьте милосердні, але " не кидайте перед свинями бісеру", як пишеться в Біблії. Нехай Ваше милосердя буде зрозумілим, доступним, щоб людина, якій допомогли, змогла піднятись в тяжку годину, ступити кроки назустріч своєму майбутньому, а не як паразит чекати нової допомоги.

Роками бачу як ходять по автостанції жебраки. І не тому, що нема в них що їсти. Ні. Жебракування вже ввійшло в звичку. Навіщо робити, коли можна попрохати, коли тобі дадуть за так, за те, що попрохав…

І давно вже втратили ці люди головне в своєму житті – людську гідність…

Живуть в селах та містах старенькі люди, часто недоїдають, болячки не дають спати, але ніде не попросять. Ні, це не гординя. Це тому, що ці люди звикли працювати. Вони знають, що за так нічого не буває і не чекають від життя нічого дармового.

І ми ходимо поряд з цими людьми, часто не звертаючи на них уваги.

Ось кому потрібна допомога, ось кому потрібне Ваше милосердя.

Подумайте над цим, шановні!

07.10.2009р.