Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Головна » 2017 » Січень » 21 » З Новим роком!
18:33
З Новим роком!
Новий 2016 рік та новорічні свята, хоч і були довгоочікуваними , та прийшли якось тихо, непомітно, і так же і пройшли. Ніби нічого і не змінилось. Ніби все залишилось продовженням минулого року. Все ті ж проблеми та заморочки. І їх не скрасила ні новорічна ялинка, ні пінисте шампанське, ні нові надії та сподівання. Чому? Та спитайте про це самих себе. Це життя як погода. Після тривалого тепла дехто нервово проголошував: "Що це за зима без снігу та морозу?" Тож наслідком такого чекання став різкий перепад температури від +10 до -25 градусів по Цельсію. Такий перепад температури не міг не вплинути на звичний режим роботи та відпочинку. Ховаючи закляклі пальці рук десь в кишені, а лице в капюшони від холоду та вітру, люди і не здогадувались,що прийде дуже швидко нове потепління. І принесло воно не тільки сніги, а й дощ і калюжі на вулицях. А що ж Ви хотіли, щоб все було без ексцесів. Так не буває. Візьміть наш уряд. Він також не може керувати країною без ексцесів. Бюджет тріщить… Та як же він не буде тріщати, коли економлять там де непотрібно, а там де непотрібно транжирять без толку. Наведу невеликий приклад. Туровецька сільська рада Житомирського району об’єднує п’ять сіл Житомирського району з загальною чисельністю населення в триста жителів. Штат працівників сільської ради при цьому не набагато менший ніж в великих і самодостатніх сільрадах району. А віддача. Що зроблено для села і в селі для блага людей сільським головою Любченко Г.І.? Відповім – нічого. "Карманні" депутати також лише для того, щоб проголосувати за ті рішення, що потрібні голові. А голова вирішує питання не розвитку села, а власного збагачення. Я думаю, що питання:" За які заслуги сільський голова Любченко Г.І. віддала невідомому в селі фермеру Соколову Є. землі громадського пасовища?"буде риторичним. А дійсно. Навіщо в селі худоба. Давайте поздаємо останні корови на м'ясо, щоб колишньому зоотехніку Любченко Г.І. дали хабара за нові виділені землі. Питається : – Чому не виконане рішення сесії сільської ради, прийняте ще в 2012 році про вироблення землевпорядної документації по узаконенню вказаного пасовища? І Як приймалось рішення про передачу земель вищевказаному фермеру? Навіщо в державі прокуратура, якщо ніхто не контролює цей процес? От Вам і економія державних коштів. Чи взяти для прикладу дитячий садочок в селі Туровець. При нормі не менше 15 дітей, дитсадок відвідує двоє дітей. При цьому, один з цих дітей – внук сільського голови. З трьох працівників дитсадка – двоє родичі сільського голови ( син та невістка). От Вам і бюджет. Хоча на території сільради є до тридцяти дітей дошкільного віку, але приводити дітей до шести кілометрів на дві – три години ніхто не хоче. Був би повноцінний садок, була б організована доставка дітей, і все було б як потрібно. \А Ви кажете погода… Погода в порівнянні з тим, що робиться в державі, це дурниці. І це ще не прийняли Трудовий кодекс і ті зміни до податкової системи, що пропонувались урядом. Так легко – нічого не вкладаючи, забирати. Не створюючи робочі місця, умови для розвитку підприємництва, наші чиновники шукають можливості як задушити любі починання на кореню. Так, зареєструватись підприємцем можна швидко. А працювати? Працюєш, не працюєш – податки заплати, в Пенсійний фонд заплати, звітність здай, здаси звітність не своєчасно чи заплати не своєчасно – штраф, а потім перевірки, міліція, тюрма… Держава свого не подарує. Ніби й скасували чинушам пільги… потім знову вернули. Як в такій державі розвиватись. Це не життя – це виживання для більшості людей… 13.01.2016р. Це було рік тому. Ця стаття так і залишилась недописаною. А як багато потрібно було розповісти… А що нині. Переддень Різдва Христового… Холодний вітер пронизує до кісток, шукає всі можливі шпаринки, щоб вивітрити останні залишки тепла. І вітер виє, вітер свище, Сніжок тихенько проліта, І небо нависа ще нижче… Зимові йдуть до нас свята. Хтось думає про свята, щоб відпочити, навести лад своїм думкам і діям. А в когось все життя як свято – безтурботне, радісне. Та більшість не живе. Прозябає в холодному невблаганному світі, яким керують ради власної наживи жменька здирників і шахраїв. Спитаєте: "А кого ж ти так називаєш?" Всіх тих, хто привласнює те, що належить всім. Це - права і свободи громадян. Як вони це роблять? Просто. Хтось приймає драконівські закони, стверджуючи, що це робиться для блага людей. Наприклад. Підняли мінімальну заробітну плату. І ось цілий клас людей, які створювали собі робочі місця, платили податки державі, змушені припинити свою діяльність. Держава не дала їм нічого, крім права бути загнаним в боргову яму. Чи загнали людей в "резервації". Ніби добрі починання – зменшити кількість державних службовців. Та за кожним таким починанням в нашій державі щось криється. Як колись заганяли селян – одноосібників в колгоспи, так і нині це зробили з сільськими радами. Так. В об'єднаній сільській раді легше перерозподіляти бюджет, більші можливості для розвитку. Але це тоді, коли там працюють порядні люди. Фактично ж в виграші той, хто ближче до сільського голови і його оточення. І громада часто не знає, що робить сільський голова і його оточення. А інші? А іншим – що з носа скапне… Так було завжди, чомусь це повторюється знову.. Але положення речей можливо змінити. І рішення – в створенні громадянського суспільства, в розумінні людей, що не жменька шахраїв повинна керувати ними, а вони самі є володарями своєї долі. І перший крок до цього зробили і ми, жителі сіл колишньої Туровецької сільської ради Житомирського району, а нині частина Станишівської об'єднаної громади. Я завжди був публічною людиною. І сьогодні мені знову довелося вчити людей тому, що вони повинні бути громадою і вчитись не тільки вирішувати проблеми громади самостійно, а й змусити інших дослухатись до їх голосу. Перший крок ми зробили. І думаю, що нам вдалося це зробити… 06.01.2017р
Переглядів: 245 | Додав: hermez | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]