Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Сіре небо зависло над нами.

Сірі дні ці і сіре життя.

І спливають під ноги словами

У душі дні журби й каяття.

Хтось шукає собі порятунку

Для спасіння своєї душі,

Що малює нові візерунки

У новому як день цей вірші.

Хтось іде десь крізь дощ в невідоме,

Залишаючи роки позаду,

Десь подалі від рідного дому,

Щоб думкам і у справи дать ладу.

Хтось цього не боїться, бо знає,

Що назустріч великій хвилі…

І вона якось нас не чіпає –

Ніби в нас джерело її сили.

У житті всі ми люди, всі різні.

Хоча й хочемо часто одного –

Щоби щастя вернулось додому

І прихильність небес, віру в Бога.