Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

***

Шануймо мову рідну ми свою,

Плекайте, бережіть її як квіти…

Як мед із вуст я мову рідну ллю,

Говорю я, говорять мої діти…

 

Вона в крові, вона в моїй душі,

Вона те невід"ємне що у мене,

Вона в піснях моїх, і у моїм вірші,

Вона в словах: "Ти, Україно, рідна нене"…

 

Але чомусь навісить хочуть нам

Два язики як голови у птаха.

Й сказати хочеться, що "…стыд везде и срам.

Уничтожают нас, ведут на плаху…"

 

Так зневажать, принижувать народ

У нас в країні прагнуть депутати,

Лишити нас всього – і мови, і свобод,

Зробити пусткою наш дім, батьківську хату…

 

Що буде далі – невідомо нам,

Та певен зрозуміють мене люди,

І передам я дочці і синам,

Що мову рідну я ніколи не забуду.

 

Не зраджу переливам солов"їним,

Не буду жить у підлості й покорі.

І слово сказане моє полине.

Мене підтримають. Я певен скоро…

08.06.2012