Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Не кожен день буває в житті свято.

Не кожен день вслухаєшся в думки.

Тому і вміємо багато так втрачати.

Міліють ріки, бо всихають десь струмки.

Хоч жайвір десь в верхів'ях знов співає,

Летить зозуля та літа кує.

І це життя водою десь спливає

І смерті нить павук усе снує.

Вже й вишні відцвіли весняним цвітом,

Рожевим впав із яблунь долі цвіт.

Та якось зілко нам напередодні літа

В думках своїх уже минулих літ.

І кров у нас чомусь уже схолола,

Курличуть десь у серці журавлі…

Та цей чарівний світ довкола

Зове нас знов до матінки Землі.

Туди, в поля де роси променисті,

Де сходить сонце і несе життя.

Де небо світанкове чисте – чисте.

Де радість є. Й ні слова каяття…