Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Ми різні всі – хто з півночі, хто з півдня.

Ми різні, бо є різним захід й схід.

Але знов радує, і це не є нам дивним,

Що скресла крига, проломився лід.

Зірвало заставки, понесло воду в ріки…

Змиває з душ всю гіркоту утрат.

Так, ми єдині й будемо навіки.

Ми є народ. Й шляху нема назад.

Я ще не певен до кінця як інші.

І не такий прихильник все прощать.

А мовить так, як він з усмішкою.

І за гріхи ось тут… і розстрілять.

Коли поля заростають бур’яном,

Його не косять, не ідуть зжинать.

Встають й у поле зранку рано…

Бур’ян потрібно із корінням виривать.

Не ждать, коли він знову розростеться.

Якщо не знищить – він заглушить Вас.

Але я певен – Доля нам всміхнеться.

І буде зоряний для України  час…