Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Коли вивчаю я історію життя,

Руси своєї – неньки України…

Історія приводить в сум’яття

І серце від думок постійних гине…

Чим більше знаєш – думаєш про те,

Що ти не знаєш у житті нічого…

Але чекаєш нових ти вістей,

І знову й знову ти збираєшся в дорогу…

Думки завирували знов і знов…

І згадки про Елладу з Понтом скіфським,

Про сіверів – шумерів, про основу всіх основ,

Про роль переказів, легенд і міфів…

Чому історію від Роду і до Роду

Крадуть у нас, цю велич України?

Чому крадуть історію мого народу?

Щоб не було що передати від батьків до сина.

Ми не безродні, не вигнанці Долі,

Ми сіль землі від сотворіння світу.

Сини і дочки вітру і святої волі,

І плуга, і ярма, пшениці й жита…