Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

Я знову встав, як мовиться в нас, рано.

Мороз надворі, позамерзали шибки.

І думаю – там люди на Майдані…

І влада, що стає до них дибки.

Там страх і совість, віра і зневіра,

Бажання кращого й холодний сірий пил.

Немає спокою, немає миру.

Лише цурпалки замість крил…

Пани хозарські стали проти люду.

І на розгон послали своїх псів.

А їм же кажуть звідусюди,

І шлють із закликом послів.

А їх же просять припинить насилля.

Та хто сприйме це? Сам чи його свита?

У них і на крові завжди весілля.