Ярмола Олег Олексійович - з Вами і назавжди!

***

Людина. Хто ти є і звідки ти?

Кохання незбагненного світи,

Весняні ці підступні холоди

Чи наша доля, що в собі нести…

Людина. Хто ти є? не знаю я.

Це плугом ще не зорані поля,

У квітах ніжна ця земля,

Що нам життя і щастя наділя.

Що є людина в світі цих проблем?

Знання і віра, і сумління, щем…

Це пошуки як обійти все зле

Чи частка світла, що зовуть Едем…

У пошуках в думках серед людей,

Серед народжених й не втілених ідей,

Серед сусідів, друзів чи гостей

Людина наша по життю іде.

Шукає вдачі, вроди від води,

Шукає щастя й миру поїзди,

Комусь шепоче: І мене знайди…

Я твій, твоя,

До мене ти прийди…

Ми все життя шукаємо чогось,

Що втрачене, уже не збереглось,

А часом так хотілось і моглось,

Та ніби перейшов дорогу хтось…

Так ніби щось забули ми збагнуть,

І вибрали в житті не ту ми путь.

Поглянь навкруг куди нас знов зовуть

Й запам'ятай, що було – не вернуть…

30.04.2009